Історія Філадельфійської Архиєпархії

Розвиток церковної юрисдикції Філадельфійської провінції для українців католиків у Сполучених Штатах Америки.

Католики візантійської традиції в Австро-Угорській імперії називалися русинами  (рутенцями). В кінці 1870-их років вони в великій кількості почали емігрувати до Сполучених Штатів. Перший священик прибув  до США у 1884 р. і освятив їхню першу побудовану церкву в Шенандоа, Пенс. Ці католики були віддані під юрисдикцію Латинського ординаріату за місцем проживання згідно з Апостольським листом Папи Лева ХІІ «Orientalium Dignitas» (1895 р.). У 1907 р.  Єпископ Сотер Стефан Ортинський був призначений  Папою Пієм Х українським католицьким єпископом в США, але він мав здійснювати свою юрисдикцію як вікарний єпископ різних латинських єпископів, у дієцезіях яких проживали його вірні.  28 травня 1913 р. Апостольський Престіл надав Єпископу Сотеру Ортинському повну пряму юрисдикцію і незалежність від Латинських ординаріятів, створивши Єкзархат нашої Церкви під опікою Апостольського Легата в Вашінгтоні, ОК.  17 серпня 1914 р. Конгрегація Поширення Віри видала декрет про управління Греко-Католицькою Церквою в Америці на наступні 10 років під назвою «Cum Episcopo».

Передчасна смерть спіткала Єпископа Сотера Ортинського 24 березня 1916 р.  Перша Світова війна утруднила комунікацію з дієцезією в Україні.Святий Престіл не призначив наступника, але наказав Апостольському Легату призначити двох священиків тимчасовими адміністраторами, одного для вірних, які прибули з провінції Львівсько-Галицької (Галичина і Буковина), а іншого – для тих, які походили з інших частин Австро-Угорської імперії, і які пізніше отримали назви Угорщина і Хорватія.  Цей поділ давав дозвіл кожній з груп вірних відділитися від  існуючої парафії та заснувати свою власну, визначаючись чи то за походженням, чи то за мовою, що мало бути вирішене більшістю  вірних в кожній парафії.  Менші групи часом обирали не  відділятися, але залишатися з більшістю місцевої парафії.

Це розділення стало безповоротним, коли в 1924 р. кожній групі був призначений Єпископ.  Для вірних, які походили з Львівсько-Галицької провінції, 20 травня 1924 р. в Філадельфії, Пенс., Єпископом (згодом Апостольським Екзархом) був призначений  єпископ Констянтин Богачевський. 20 липня 1956 р. Папа Пій ХІІ створив Апостольський Екзархат Стемфорду, Конн., підпорядкувавши йому парафії, які знаходилися в штаті Ню Йорк і в Новій Англії, і призначив першим титулярним Єпископом Амврозія Сенишина, який попередньо був Єпископом-помічником Філадельфійським.12 липня 1958 р. той самий Папа Римський заснував Провінцію Філадельфії, яка складалася з Філадельфійської Архиєпархії українців та Єпархії Стемфорду, Конн. 14 липня 1961 р. Папа Іван ХХІІІ відділив західну частину Філадельфійської Архиєпархії, куди ввійшли всі штати США на захід від західної межі Огайо і на Захід від Місурі та Міссісіпі, та заснував  українську єпархію св. Миколая в Чікаго. В час Канонічного заснування єпархії  12 грудня 1961 р. єпископ Ярослав Габро був призначений її першим єпископом.

5 грудня 1983 р.  Папа Іван Павло ІІ заснував Єпархію св. Йосафата в Пармі, Ог., яка включала штати Огайо, Кентакі, Техас, Місісіпі, Алабама, Джорджія, Флорида, Північна і Південна Кароліна, Західна Вірджинія та Західна Пенсильванія. 29 лютого 1984 р. у час канонічного  заснування єпархії Єпископ Роберт Москаль був призначений її першим єпархом.

В результаті цього розділення Митрополича Архиєпархія Філадельфії включає в себе Округ Колумбію, штати Вірджинію, Меріленд, Ню Джерзі, Східну Пенсильванію до східної межі таких районів як:  Поттер, Клінтон, Сентер, Міфлін, Гантінгтон і Фултон.23 грудня 1963 р. Папа Павло VI  визнав Митрополичу Архиєпархію Львівсько-Галицьку верховним Архиєпископством, однією з автономних (свого права) Церков у Вселенській Католицькій Церкві під верховенством Римського Понтифіка і наступника св. Петра. Обоє – ІІ Ватиканський Вселенський Собор своїм Декретом про Східні Католицькі Церкви, а згодом і Кодекс Канонів Східних Церков, охарактеризували такі Верховні Архиєпископства як Митрополичі Церкви свого права, які керуються як Патріархати.  Йосиф Кардинал Сліпий був іменований першим Верховним Архиєпископом  Львівсько-Галицьким не дивлячись на те, що він перебував в Римі від часу найменування до самої смерті.  Від того часу Престіл його Церкви і резиденція Верховного Архиєпископа повернулися в Україну до м. Львова. Архиєпископ Філадельфійський є Митрополитом для українських єпархій в Сполучених Штатах Америки:  Стемфордської Єпархії, Конн., Чіказької Єпархії, Ілл., та Пармської Єпархії, Ог. Згідно кк. 133-138 Кодексу Канонів Східних Церков, він є Митрополитом поза межами території Верховного Архиєпископства.  Очікується, що Синод Єпископів Української Католицької Церкви введе в дію власне партикулярне право.

Єпископи Митрополичої провінції Філадельфії для українців мають  юрисдикцію над своїми вірними  на території своїх єпархій, без втручання єпископів будь-якої спів-територіальної (Західної чи Східної)  Католицької  самоурядної Церкви.

Щодо осіб під їх владою, ця юрисдикція поширюється на:
⦁ Усіх, хто має українське походження та українців, де би вони не народилися;
⦁ Тих, які долучилися до української Церкви як діти, чи через хрещення;
⦁ Члени інших Католицьких Церков, які приєдналися до своїх подружжів згідно канонів 111-112 Кодексу Канонів Католицької Церкви та Кодексу Канонів Східних Церков  (кк. 29-38).
⦁ Члени інших Католицьких Церков, які в дитинстві, чи дорослими приєдналися до Української Церкви згідно з відповідними канонічними нормами.
⦁ Християни-некатолики, які приєдналися до Української Церкви через навернення згідно з відповідними канонічними нормами.