Одержимий, що жив у гробах

image_print

І ввесь народ Гадаринського краю став благати Його, щоб пішов Він від них, великий бо страх обгорнув їх. Він же до човна ввійшов і вернувся. (Луки 8:37)

Чоловік з містечка на території землі Гадаринської був одержимий злими духами, демонами. Він не носив одягу і не жив у будинку. Одержимий жив «в гробах» (Луки 8:26-27) . Чоловік, одержимий бісами, закричав: « Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Благаю Тебе, не муч мене!». (Луки 8:28) Цікаво відзначити, що демони, злі духи, називають Ісуса «Сином Бога Всевишнього», що є месіанським титулом. Вони визнали, що Ісус був Тим, про кого передрікали старозавітні пророки.

Ісус наказав злому нечистому духові вийти з одержимого чоловіка. Демони ж заблагали, щоб Ісус дозволив злим духам вийти з чоловіка та увійти у стадо свиней, що паслися на горі. Так і сталося: духи вийшли з чоловіка та увійшли у свиней. І череда тут же «кинулась із кручі до озера, і потопилась». Пастухи стала, що доглядали свиней, бачили, що трапилося. Вони поспішили в місто і переказали, що побачили.

Люди з містечка попросили Ісуса піти з їхнього краю. Вони боялися. Вони зазнали трагічної втрати матеріальних багатств – втратили свиней, що були їхнім прожитком. Та замість того, щоб попросити Господа залишитися та відновити їхню втрату, вони попросили Ісуса відійти. Вони не зрозуміли, що Ісус вчинив чудо, екзорцизм, очищення від злих духів, що оволоділи чоловіком. Чоловік той був тепер «вдягнений та при умі».

Зцілений чоловік по-іншому зреашував на те, що Господь йому вчинив. Він благав Ісуса, щоб з ним залишитися. Однак Господь хотів, щоб він повернувся додому та розповідав усім про те, що йому вчинив Всевишній. Так чоловік і зробив – він ходив по всьому краю та розповідав історію про своє зцілення. Він також казав, що його зцілив Ісус.

У нашому земному житті ми повинні перш за все зосереджуватися не на матеріальних достатках, але на здоров’ї наших душі і тіла. Ми покликані бути Христоцентричними, ставлячи Христа у центр нашого життя, у серцевину нашого буття. Духовне здоров’я та багатство набагато важливіше, ніж будь-яке інше.

Ми як Церква існуємо з однією метою – спасіння душ. Навчання та проповідування Доброї Новини про Спасіння має бути нашою щоденною місією. Наше служіння як християн, справжніх віруючих, має полягати в тому, щоб полегшити страждання стражденнихНа цьому часто у своїх промовах наголошував папа Іван Павло ІІ.

Ми як члени Тіла Христового, Церкви, маємо ділитися як смутком, так і радістю з іншими членами Церкви. Здійснюючи це служіння Богу і Божому Народу, ми розбудовуємо Царство Боже вже тут, на землі. Крім того, цим ми сприяємо розвитку та зростанню Церкви, якою керує та яку захищає Святий Дух, дух Любові, який перемагає все.

Продовжуймо Христову місію відкуплення світу, позбавляючись усіх впливів, що надходять від нечистих духів. Нехай Христовий Дух Любові та Правди сприятиме Любові, Миру, Радості та Справедливості між усіма народами доки Христос не стане всі у всьому.

О. Юрій Ворощак

 

 

image_print

Вам також може сподобатися...