Великомученик і чудотворець Св. Юрій.

image_print

Святий Юрій, пам’ять якого ми вшановуємо 23 квітня за григоріанським календарем і 6 травня за юліанським календарем, був римським воїном із Каппадокії часів імператора Діоклетіана. Він був християнином, який відмовився приносити жертви язичницьким богам. За це Юрій був закатований і обезголовлений в Никомидії в Малій Азії. Його велика віра в Христа дозволила йому з мужністю та миром зустріти мученицьку смерть. 

До найдавніших пам’яток мистецтва належить фреска із зображенням святого Юрія з Бавіт (VI століття), де святий воїн зображений з молитовно піднесеними руками. Найпопулярнішим іконографічним сюжетом стає чин змієборства святого Юрія. Святий Юрій верхи на здибленому білому коні списом пробиває пащу розпластаного під ним дракона – уособлює символічну боротьбу Добра і Зла. Саме з сегменту Неба святий почув глас Божий: “Відважся, Юріє!” Часом ангел направляє спис воїну та вінчає святого вінцем Слави. Вершник молодий, довговолосий і цим уособлює наснагу і життєдайну силу. Довкола голови святого німб – моральна доброчесність, поверх лицарських обладунків червоний розвіяний плащ. Колір плаща червоний і це не королівська ознака, а символ найвищого щабля ініціації прославленого лицаря – мученика Христового.

Тропар його свята говорить про святого Юрія як «Визволителя полонених, захисника бідних, лікаря хворих і поборника царів». Багато з тих, хто не був християнином, його любили і захоплювалися його способом життя. На його свято щороку десятки тисяч людей піднімалися сходами до монастиря Святого Юрія на Принцевих островах. Люди приходили, щоби поклонитися його чудотворній іконі, запалити свічку, обійняти ікону і благати святого про допомогу. Багато хто з тих, хто навіть не був християнами, приходили здалеку, щоб подякувати Великомученику за відповідь на їх особисту молитву.

Велика любов святого Юрія до інших корениться в його любові до Бога, нашого Небесного Батька. Святий мученик добре зрозумів слова Господа нашого, який навчив нас, що Бог «наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.» (Матвія 5:45).

Пам’ятаймо слова нашого Господа, які Він промовлятиме під час Свого Другого і Славного Пришестя: «…Я був чужинцем, і ви прийняли Мене…» (Матвія 25:35). «Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.». (вірш 40)

Нехай сьогодні ми маємо цей самий дух самовідданої любові, наслідуючи Христа, який викупив нас від гріха і відчинив навстіж брами до Небесного Царства.

 

о. Юрій Ворщак



image_print

Вам також може сподобатися...