Академія Святого Василія Великого готує пропам’ятну книгу 1931-2021

image_print

Дженкінтавн, Пенсільванія – Минуло чотири місяці з того часу, як сестри Чину Святого Василія Великого в Дженкінтавні змушені повідомити прикрі новини про закриття Академії Святого Василія наприкінці навчального року 2020-2021. Незважаючи на те, що громада була заскочена та засмучена, ми також усвідомлюємо, що важливо пам’ятати та відзначати все те добро, що відбулося від існування Академії з 1931 року до сьогодні.

Тисячі молодих жінок закінчили Академію Святого Василія Великого між першим випуском у 1934 році та закінченням 2020 року і наступним у 2021 році. Кожна випускниця Академії Святого Василія пережила власну історію та подорож, водночас формуючи сильне почуття спільності та дружні стосунки, багато з яких продовжуються довго після випуску.

Коли, в 1931 році, Академія відчинила свої двері як монастирська середня школа, заняття проводились у новозбудованій будівлі монастиря сестер Чину Святого Василія Великого. Перша випускна кляса мала десять випускниць. Коли Академія почала принимати учениць-резидентів з 1933 року, зростаюче студентське населення призвело до розбудови ще однієї будівлі з гуртожитками, авдиторією, каплицею та бібліотекою. Створення цієї нової середньої школи було особливо дорогим для української громади району Філадельфії. Вибодування та посвячення Ґрота Почаївської Матері Божої на посілості Монастиря в 1935 році започаткувало улюблену традицію для всієї української громади в Пенсільванії та сусідних штатах – паломництво до Божої Матері в День Матері. Учениці Академії Святого Василія брали участь у Прощі, яка тепер проводиться у жовтні, і до нині.

Після Другої Cвітової Війни, в 1948 році, коли інші католицькі середні школи були переповнені, Академія Святого Василія відкрила свої двері для денних студентів. Подальша потреба у зростанні викликала будівництво нашої нинішньої школи, яка була відкрита в 1968 році. Зростання об’єктів не припинилося з відкриттям нової будівлі. У межах цієї нової простірності до 1986 року з колишніх кляс домашнього господарства була побудована прекрасна каплиця з чотирнадцятьма іконами із зображеннями жінок-святинь. Кампанія збору коштів дозволила створити “Поле мрій” у 2000 році, що дозволило розробити потужну легкоатлетичну програму. Технологічні потреби спонукали до постійного переформулювання будинку, забезпечуючи стан найсучаснішої комп’ютерної освіти, таблиці по клясах долучених до комп’ютерів, а тепер багатофункціональна медіа-кімната, а також потужний Wi-Fi, що дозволяє ученицям приносити власні комп’ютери. Новим оновленням стало створення в бібліотеці області Learning Commons, що дозволило більш сучасне використання простору. Ми вдячні донорам грантів та окремим донорам, які дозволили здійснити ці, а також інші, вдосконалення.

Зростання школи, звичайно, не слід мислити цілком з точки зору фізичних потреб. Фізичні аспекти виросли з попиту на задоволення наукових потреб студенток. Зростаюче студентське населення свідчило про повагу, яку Академія закріпила завдяки потужній академічній програмі, яка готувала учениць до їхніх майбутніх академічних та кар’єрних подорожей, прагненню жити Євангелієм за нашим візантійським українським католицьким обрядом та відданості справам, включаючи легку атлетику, музику, мистецтво, драматургію та клуби/організації.

Протягом ряду років першими студентками Академії Святого Василія Великого були молоді жінки, які готувались вступити до монастиря Чину Сестер Василіанок. У міру зростання студентського населення Академії значну частину студентського складу становили дівчата українського походження. Після Другої Світової Війни також входили дівчата з сімей, які нещодавно прибули до США після втечі від сов’єтського нападу в Україну. Академія протягом багатьох років продовжувала бути дуже важним вибором середньої школи для учениць з українських парафій та для тих, хто навіть частково мали українське походження. Останніх кілька років Академія почала бачити новий промінь зацікавлення з боку нашої української громади.

Залишаючи майже 90-річну історію, покоління студенток також залишають особливі спогади про свої дні в Академії Святого Василія Великого. Починаючи середньою школою при монастирі, до науки неподалік від пасовища коров, ми оцінили «сестрицтво», яке кожна учениця може знайти серед своїх однокласників, і улюблені символи сідлового взуття та українського герба “Тризуба”, який часто зустрічається на спортивному спорядженні учениць.

Сумна реальність фінансової ситуації та постійне зменшування кількости учениць з багатьох причин, починаючи від мінливого клімату шкільного вибору та завершуючи пандемією, закінчують історію Академії Святого Василя Великого. Але історії, які ми, від викладачів, співробітників та адміністрації, до студенток, випускниць та сімей, залишатимуться з нами, оскільки вони були вкорінені в наші життєві подорожі та наші спогади.

 

Отже, на честь цих спільних спогадів, Академія Святого Василія видасть Пропам’ятну Книгу, яка проведе нас у подорожі з 1931 до 2021 року. Якщо ви бажаєте включити свої спогади чи побажання серед цих спогадів, будь ласка, долучіться на нижчеподану електронну адресу, та просіть за деталями як це можна зробити:

rmcgonigle@stbasilacademy.org

Подала: Леся Пенкальська

image_print

Вам також може сподобатися...