Неділя після Воздвиження Чесного Хреста

image_print

«Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?» (Марка 8:36)

Впродовж нашого земного життя ми покликані стати учнями Господа. Господь каже нам: «Якщо хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, візьме хрест свій та йде за Мною». Це послання було адресовано не лише апостолам, але й усій юрбі. Господь знав, що не всі приймуть це послання. Вони його відкинуть. Будуть ті, хто буде соромитися Ісуса та Його слова, послання Євангелії. Проте, Господь продовжує, кажучи, що Син Людський засоромиться їх, коли прийде у славі Отця зі святими ангелами. Це вказує нам усім на те, що існує зв’язок між нашим земним життям і вічним життям. 

Ті, хто зосереджується на накопиченні земних благ і роблять цене перебираючи методами, можуть очорнити свою душу та позбавити себе небесної спадщини, яку Господь Бог нам всім придбав через свій Хрест та Воскресіння. Бо що може людина віддати взамін за свою душу. Людина створена на образ і подобу Божу. Господь є нашим Небесним Батьком і ми усі є Його дітьми. Бог нас створив не тілесно, але й з душею. Тіло, яким ми зараз володіємо, є тимчасовим, але душа наша – вічна.

Господь каже нам, що у цьому житті ми можемо зазнати труднощів. Диявол нас спокушатиме та схилятиме до гріха, так як він вчинив з Адамом та Євою. Але ми не мусимо протистояти йому наодинці – ми можемо звернутися до Господа в молитві та попросити Його про божественну підтримку, про Його благословення. Кожного дня ми можемо зустрічатися з новими викликами, для того, щоб жити згідно з Євангелієм. Можливо, нам доведеться страждати, або ж навіть, віддати своє життя за Віру. Ми уповаємо на нашу Святу Віру та оберігаємо її в час потреби.

Ми живемо вірою у Сина Господнього, який з великої Любові до нас віддав себе на Хресті, щоб нас відкупити від гріха та широко відкрити ворота до Небесного Царства. Бути справжніми, автентичними учнями Господа подекуди може означати біль та страждання. Проте, ми несемо свій щоденний хрест з любов’ю та терпеливістю, знаючи, що Господь, який все знає та все бачить, одного дня заплатить усім, кожному та кожній згідно з їхніми вчинками.

Хрест був актом самовідданої, жертвенної Любові. Ісус помер, щоб усі ми могли жити вічно. Після Хреста настало Воскресіння, перемога над силами гріха, смерті та зла. Христове Воскресіння – це запорука, обіцянка нашого воскресіння, якщо ми залишимося вірними Христові та Його Євангельським посланням. Наші очі мають бути прикутими до небес. Ми не маємо бути надто зосередженими на накопиченні земних тимчасових благ, які з’їдає моль та ржа, а злодії крадуть. Ставмося співчутливо одне до одного, особливо тих хто на маргінесі – неповносправних, тих, хто в потребі. Нехай Любов Христа буде у наших серцях і нехай ми завжди будемо готові поділитися нею з тими, кого у своєму житті зустрічаємо. Зробімо місце для Христа у нашому щоденному житті, щоб ми могли, як і святий Павло, сказати: « І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе» (Галатів 2:20)

О. Юрій Ворoщак

 

 

 

 

image_print

Вам також може сподобатися...