Неділя жінок-мироносиць: вдячність і вірність

image_print

Успіх вважається одним із стовпів сучасного життя. Мусиш бути успішним, інакше стаєш тягарем. Незліченні курси та тренінги намагаються допомогти людям стати на шлях успіху та позбутися «ментальності лузера». Невдахи самотні, бо ніхто не хоче, щоб його бачили чи  пов’язували з невдахою. Водночас, усі хочуть бути поближче до переможців у надії, що і їм перепаде часточка успіху.

Раннього ранку три жінки крадькома пробираються до гробу невдахи. Спочатку цей чоловік був на шляху до успіху, його прославляв натовп, а релігійні лідери і політики боялися. Він мав стати царем, що визволить свій народ від гніту та несправедливості. Свої надії і сподівання на нього покладали тисячі. Але виявилося, що у нього не були ментальності переможця. Він не міг стримати натовп. Ба більше, його зрадили та покинули майже всі його учні. Він втратив усе за п’ять днів — невдаха!

Дивно, що ці три жінки хотіли прийти до Його гробу. Він ж усе втратив, і немає надії ні для Нього, ні для його науки. Чого завдавати собі труду? Але бачимо щось сильніше, аніж страх бути пов’язаними із невдачею. Вони вдячні і вірні, бо цей Учитель з малого міста Назарет змінив їхні життя. Не має значення, що Він програв, адже вони вже виграли. Світло Божої вірності, прощення і милосердя зробило їх вільними. Вони відкуплені, і лише це врешті-решт має значення. І хоча це жінки були сумні, вони вже не мали страху, на відміну від інших учнів Ісуса з Назарету.

Вдячність і вірність — ці слова у теперішніх часах нечасто використовуються. Вдячні і вірні не біжать за успіхом. Вони шукають тих, хто покинутий, зранений, забутий. Водночас ці люди є свідками найбільших чудес у цьому світі і отримують передсмак «майбутнього віку».

Три вдячні і вірні жінки-мироносиці стали першими свідками Воскресіння. Їхня вірність Господеві дала їм найкращий досвід, якого може досягнути людина — досвід любові і спасіння.

О. Ігор Колісник, редемпторист

image_print

Вам також може сподобатися...